Хто на сайті

На даний момент 90 гостей на сайті

Лічильник відвідувань

Flag Counter

Банер
ПРО ПРАВОВИЙ СТАТУС РОСІЯН, ЯКІ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У КОНФЛІКТІ НА ДОНБАСІ
Вівторок, 09 вересня 2014 04:59

Інформаційно-аналітичний центр РНБО

Присутність росіян на Донбасі не викликає сумніву і вважається фактом очевидним. Виникає питання визначення правового статусу громадян РФ, які беруть участь в бойових діях або сприяють терористичним організаціям на Сході України. Про це заявив сьогодні, 8 вересня на брифінгу заступник керівника Інформаційно-аналітичного центру Ради національної безпеки і оборони Володимир Полевий.

Питання це важливе не стільки з точки зору оцінки керівництва РФ, яке посилає або заохочує своїх громадян взяти зброю і виїхати гинути за кордон, скільки з точки зору гуманістичної: який правовий статус самого військовослужбовця Росії, що потрапив в Україну?

В цілому процедура застосування Збройних сил РФ за межами батьківщини така. Військова доктрина Росії передбачає, що Російська Федерація має можливість застосовувати армію для забезпечення захисту своїх громадян, які перебувають за межами РФ, відповідно до загальновизнаних принципів і норм міжнародного права і міжнародними договорами РФ. Процедура застосування Збройних Сил та інших військ у мирний час здійснюється за рішенням Президента Російської Федерації.
Чи є у нас таке? Схоже – ні.

До рішення Президента Конституція Росії передбачає ще й рішення Ради Федерації, відповідно до статті 102 Конституції РФ. 25 червня 2014 такий дозвіл щодо України було відкликано російським Парламентом. Указу президента РФ немає. Відповідно, законних підстав теж немає.

Може, ми пропустили якийсь пункт в Контракті з військовослужбовцями або є інший нормативний акт? У типовому Контракті про проходження військової служби немає ні слова про будь-які бойових діях за межами Росії без законних на те підстав.
Не зайвим буде зазначити, що Федеральний Закон «Про військовий обов’язок і військову службу» також говорить про обов’язок по захисту Вітчизни, а зовсім не про шалені гроші за бої за кордоном.

Правових підстав присутності російської армії немає, а солдати в Україні все ж є. Який же статус солдат, що «заблукали на території» України?
Тут можливі два варіанти: або людина воює за гроші, і тоді це найманство, або людина воює за наказом, за ідею, і тоді це участь в незаконному збройному формуванні.
Ситуацію прояснює Кримінальний кодекс Російської федерації. Зокрема Ст. 359 «Найманство» говорить про те, що найманцем вважається особа, яка діє за одержання матеріальної винагороди і не є громадянином держави, що бере участь у збройному конфлікті або військових діях, яка не проживає постійно на її території, а також не є особою, спрямованою для виконання офіційних обов’язків.
Причому злочином є як сам найм, так і участь у військових діях за наймом. По-перше, вербування, навчання, фінансування або інше матеріальне забезпечення найманця, а одно його використання у збройному конфлікті або військових діях.
По-друге, ті ж дії, вчинені особою з використанням свого службового становища або щодо неповнолітнього (якщо начальник посилає або організовує відправку «добровольців» в Україну).

По-третє, участь найманця у збройному конфлікті або військових діях – Ст. 208. «Організація незаконного збройного формування або участь у ньому». Кримінальна відповідальність передбачена як за створення збройного формування, участь у збройному формуванні, яке не передбачене федеральним законом, а також участь на території іноземної держави у збройному формуванні, не передбачених законодавством даної держави, в цілях, що суперечать інтересам РФ. Особа, яка добровільно припинила участь у незаконному збройному формуванні та здала зброю, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо в її діях не міститься інше складу злочину.

Участь у військових діях без відзнак – є складом злочину за ст. 356 КК РФ «Застосування заборонених засобів і методів ведення війни».
Російські медіа говорять також про те, що військовослужбовці не в силах стримати свій патріотичний порив і їдуть воювати не під час служби і не за наказом, а за рахунок своєї відпустки.

Судова практика знає відповіді і на таку форму діяльності.

На час відпустки військовослужбовець зберігає статус військовослужбовця з усіма витікаючими обмеженнями. Тому для отримання відпустки в рапорті на ім’я командира військовослужбовець зобов’язаний вказати точне місце проведення відпустки. У разі, якщо відпустку передбачається проводити за кордоном, потрібно отримати дозвіл Міністерства оборони, свого командування та узгодження з Федеральною службою безпеки РФ (згідно Наказу Міністерства оборони РФ від 31 липня 2006 №250 дск).

Таким чином, без дозволу командування і ФСБ, виїхати за межі території РФ військовослужбовець не може. Тому військовослужбовець РФ під час відпустки може з’явитися на території України тільки двома шляхами – або за згодою командування і ФСБ, або обдуривши командування. У першому випадку ми маємо справу з агресією по визначенню, затвердженою резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 3314 від 14 грудня 1974:

П. g статті 3 – засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, що носять настільки серйозний характер, що це рівнозначне переліченим вище актам, або його значну участь в них.
У другому випадку ми маємо справу з військовослужбовцями -злочинцями, які порушили військові Статути, незаконно перекнувшім кордону, який скоїв кримінально карані діяння «участь в незаконних збройних формуваннях» або «найманство».
Що дає офіційний статус учасника бойових дій? Навіщо він потрібен? По-перше, звільняє від кримінальної відповідальності. У тому числі постфактум. Наприклад, після зміни влади. Не зайвим буде нагадати, що термін давності за тяжким злочином, а саме таким є «найманство» становить 10 років. По-друге, дає пільги і статус, а також їх успадкують дружина і діти в разі смерті.

Пільги, що стосуються оплати комунальних послуг, медобслуговування, відпустки, поховання, передбачені Федеральним законом про статус військовослужбовців, Федеральним законом про поховання та похоронну справу, Федеральним законом про державну соціальну допомогу, Федеральним законом про ветеранів.
За даними української розвідки всього за час конфлікту на території України загинуло більше 2 тисяч росіян. Число поранених можна називати приблизно, помноживши на чотири число загиблих.

Де ховають поранених? Вони проходять лікування у військово-медичних закладах: Військово-медична академія ім. Кірова (Санкт-Петербург); Військовий Клінічний Госпіталь Південного ВО (м . Ростов-на-Дону); Військовий Гарнізонний Госпіталь ВЧ №52199 (м. Волгоград); Окружний Військовий Клінічний Госпіталь (м. Єйськ), а також в цивільних медичних закладах вищезазначених населених пунктів, в інших закритих військових містечках. Чим глухіше місце – тим краще.

Що робити солдату, якщо він вже в Україні? По-перше, він зобов’язаний доповісти командуванню про цей факт. По-друге, доповісти командуванню (краще письмовою рапортом) про свою відмову виконувати накази про подальше знаходженні на території України. Відповідно до п. 2 статті 42 Кримінального кодексу РФ «невиконання явно незаконного наказу чи розпорядження виключає кримінальну відповідальність».
Зрештою, солдат має негайно почати спробу покинути територію України і звернутися до Військової прокуратури із заявою про факт незаконного перетину кордону його підрозділом і про свою відмову виконувати свідомо незаконні накази командування на чужій території.

 

У разі, якщо це неможливо, бійцю необхідно відразу після встановлення факту свого знаходження на чужій території, з’явитися до органів МВС України з повідомленням про цей факт із наступним повідомленням свого командування.

 

Весь контент доступний за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначено інше