Хто на сайті

На даний момент 74 гостей на сайті

Лічильник відвідувань

Flag Counter

Банер
ЗА ВРЯТОВАНЕ ЖИТТЯ СПАСИБІ КОМАНДИРУ - ЛЕЙТЕНАНТУ АНДРІЮ ВАШКУРУ
Рейтинг Користувача: / 0
НайгіршеНайкраще 

Приблизно о 10 годині ранку 9 червня зі сторони Слов’янська розпочався численний прорив бойовиків у бік Краматорська. Ми дали бій. Однак ускладнювало ситуацію те, що в терористів були дві броньовані інженерні машини розгородження На блокпосту, де перебував Сергій Адамьонок, знаходилася зведена рота десантників та військовослужбовців Національної гвардії.

Так бій тривав більше години. Ми вели вогонь по терористах з усього наявного озброєння. Поблизу сержанта Адамьонока знаходилася вогнева точка з АГС-17. Звідти вів бій боєць Нацгвардії. В один із моментів у нього виникли труднощі з заміною порожньої стрічки боєкомплекту. Сержант кинувся до гранатометника, аби допомогти, що мені й вдалося, та вже за мить відчув сильний удар та біль з лівої сторони живота. Поранило! Куля калібру 5.45 мм пройшла повз бронежилет, який міг би врятувати від поранення. Нестерпний біль кинув десантника на землю. Та найприкріше, що куля вразила його на відкритій місцевості. Та, як кажуть, справжній командир ніколи не покине підлеглого в біді. А найбільше це стосується українських десантників.

Неподалік знаходився командир Сергія лейтенант Андрій Вашкур, який помітив пораненого та без вагань поспішив йому на допомогу. Ризикуючи власним життям, офіцер виніс на собі сержанта з-під шквального вогню терористів та переніс його в безпечне місце.

Я дуже вдячний військовим лікарям, які мене прооперували та поставили на ноги. Також швидшому одужанню допомагають бойові товариші, які майже щодня мені телефонують. Я радий, що всі вони залишаються у строю і продовжують гідно виконувати свій обов’язок, — зазначив сержант Сергій Адамьонок. — Та найбільшу вдячність хочу висловити своєму командирові, який, можливо, того дня врятував моє життя. Завдяки таким офіцерам Українська армія непереможна.