Хто на сайті

На даний момент 27 гостей на сайті

Лічильник відвідувань

Flag Counter

Банер
Управління праці та соціального захисту населення роз’яснює
Четвер, 15 серпня 2019 07:10

Відмова від виплати зарплати за першу половину місяця, виплата авансу в неповному розмірі: чи можливо це?

Виплата заробітної плати двічі на місяць – звичайна практика для більшості підприємств, що працюють на території України. Однак, інколи як у роботодавців так і у працівників виникає питання, щодо відмови від нарахування авансу. Працівник може бажати відмовитись від виплати авансу через значні утримання із його заробітної плати. Підприємець – через зайві клопоти із проведенням зайвих фінансових операцій чи інших складнощів. Причини відмови від авансу можуть бути різними, а нас цікавить саме можливість відмови від виплати заробітної плати двічі на місяць. Відмова від зарплати за першу половину місяця Саме так правильно називати аванс – зарплата за першу половину місяця.  Вона гарантована всім працівникам підприємств незалежно від їх форми власності чи організаційно-правової форми, відповідно до статті 115 КЗпП та статті 24 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.
Розмір заробітної плати за перший місяць має визначатися колективним договором, чи іншими нормативними актами роботодавця. Всі ці документи мають бути погодженими з виборним органом профспілки або іншого представника працівників.

Розмір авансу не може бути меншим від суми оплати, нарахованої за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника. Не вважаються відпрацьованим часом дні відпустки, перебування на лікарняному і час, не відпрацьований з інших причин. Тобто такий час не включають до розрахунку авансуПерша половина місяця – проміжок часу 1-15 числа місяця включно. Працівникам, що не мають відпрацьованого часу за цей період аванс можна не виплачувати. Це не стосується підприємств, в колективному договорі яких визначено фіксований розмір авансу (навіть незалежно від відпрацьованого часу). Однак, у такому випадку потрібно прослідкувати, щоб розмір авансу не був менший за оплату фактично відпрацьованого часу. Також, роботодавець має повне право розраховувати аванс виходячи лише з розміру окладу чи з обсягу виробленої продукції за першу половину місяця, відповідно до відрядних розцінок. Тобто, виплати проводяться без нарахування надбавок, доплат до мінімальної заробітної плати, тощо. Це робиться з простої причини – на момент розрахунку авансу просто невідомий загальний рівень доходу та повний відпрацьований час працівника за поточний місяць.

Відповідно до КЗпП – виплата зарплати за першу половину місяця не є правом роботодавця, це його обов'язок.

Також, роботодавець має чітко дотримуватись встановлених строків виплати авансу, які встановлено у частині 1 статті 115 КЗпП. Виплата авансу проводиться у робочі дні у строки, встановлені за колективним договором, але не пізніше ніж за 16 календарних днів після виплати заробітної плати за попередній місяць. Тобто – не пізніше 22-го числа поточного місяця. Якщо день виплати заробітної плати збігається із неробочим днем – аванс чи зарплату виплачують напередодні. Необхідно пам’ятати і про те, що в день виплати авансу необхідно перерахувати до бюджету ЄСВ, ПДФО та ВЗ. Податкова соціальна пільга не враховується, адже невідомий загальний дохід працівника на завершення місяця.

Ні підприємство, ні працівник в односторонньому порядку не можуть за власним бажанням відмовитись від виплати авансу.

 Якщо ж таке трапиться, роботодавця буде притягнено до відповідальності за порушення норм чинного трудового законодавства. За невиплату авансу на роботодавця накладається штраф у розмірі 1 мінімальної заробітної плати – 4173грн, у 2019 році.

На посадових осіб підприємства також чекає штраф у розмірі: 30-100 НМДГ .

Останній штраф застосовується при повторному порушенні трудового законодавства, або при порушенні прав неповнолітнього, вагітної жінки, батька-одинака, чи особи що виховує дітей віком до 14-років.

Чи можна спростити розрахунок авансу, наприклад виплачувати аванс у фіксованій сумі?

Так, можна. Головне, щоб така виплата була не нижча, ніж за фактично відпрацьований час. Для цього необхідно затвердити фіксовану суму авансу («чиста сума»), наприклад, 50–60 % від окладу (або в іншому розмірі). Будьте уважні! Головне, щоб установлена вами фіксована величина не виявилася нижчою, ніж плата за фактично відпрацьований час. Інакше виникне ситуація з неповною виплатою зарплати, яка чревата штрафами .
Держпраці у листі від 03.04.2018 р. № 2547/4/4.1-ДП-18 підсумовує, що порушення вимог ч. 3 ст. 115 КЗпП щодо розміру зарплати за першу половину місяця не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника є мінімальною державною гарантією.

За недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці відповідно до абзацу 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП слідує штраф на роботодавців у десятикратному розмірі мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення( 10 х 4173=41730 грн.)


 

Весь контент доступний за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначено інше