Хто на сайті

На даний момент 12 гостей на сайті

Лічильник відвідувань

Flag Counter

Банер
Сільське господарство

РОЗ’ЯСНЕННЯ ДЛЯ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ, ЩОДО ЗНИЩЕННЯ НАСІННЯ, ЯКЕ НЕ МОЖЕ БУТИ ВИКОРИСТАНЕ ДЛЯ КОРМОВИХ ТА ПРОДОВОЛЬЧИХ ЦІЛЕЙ. 

 

 Кожен суб’єкт  господарювання, що займається  рослинництвом, кормо виробництвом може мати в наявності залишки насіння сільськогосподарських культур. Якщо насіння не відповідає сортовим та посівним вимогам його здебільшого переводять на власні потреби, а саме використовують як продукт харчування або як корм для сільськогосподарських тварин.        Коли ж насіння уражене в значній мірі грибковими хворобами, шкідниками  або оброблене хімічними засобами захисту, воно становить загрозу  екологічному та/або економічному благополуччю. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про насіння та садивний матеріал»,  таке насіння  не може бути використане на продовольчі, кормові та  інші цілі, як і садивний матеріал, що не може бути використаний для  створення багаторічних насаджень та підлягає  вилученню з обігу з послідуючим  фізичним знищенням.

У разі виявлення такого насіння чи садивного матеріалу, власник в триденний строк направляє заяву до відповідного територіального органу Держпродспоживслужби.

 

Насіння та/або садивний матеріал  підлягає знищенню  шляхом  спалювання, руйнування, фізико-хімічної, біологічної  або  іншої  обробки  під  наглядом  посадової особи  територіального  органу  Держпродспоживслужби (інспектора),  який  здійснює    державний    нагляд    (контроль)  у  сфері  насінництва  та      розсадництва.

Про час та місце знищення, інспектор повідомляє місцеву державну адміністрацію або орган місцевого самоврядування, на території яких заплановано здійснення знищення насіння та/або садивного матеріалу.

Інспектор здійснює огляд та візуально оцінює стан насіння та/або садивного матеріалу, перевіряє задокументовані показники, проводить зважування насіння та/або здійснює перерахунок садивного матеріалу, по якому ініційовано знищення, визначає спосіб знищення.

Насіння, що за висновком комісії не може бути використано на продовольчі, кормові цілі, знищується шляхом спалювання або іншим способом.

 Згідно з Методикою вилучення, утилізації та знищення сільськогосподарської сировини і харчових продуктів, що зазнали впливу пестицидів та агрохімікатів і непридатні до використання, використовують спосіб компостування.  Компостуванням непридатного насіння є його складування в ізольованих від зовнішнього впливу місцях з метою природного розкладання діючої речовини і подальшого використання як органічні добрива.

За фактом знищення насіння та/або садивного матеріалу інспектор територіального органу Держпродспоживслужби складає акт у чотирьох  примірниках,  які  мають  однакову  юридичну  силу, по  одному  для:

територіального органу Держпродспоживслужби; 

власника насіння  та/або садивного матеріалу, що знищено;

підприємства, що здійснювало знищення (у разі залучення); 

державної адміністрації або місцевого  органу  самоврядування  (за необхідності). 

 Документи, на підставі яких складено акт про знищення, долучаються до нього в якості невід’ємної частини.  

За інформацією ГУ Держпроспоживслужби у Вінницькій області.

Одним з елементів державного нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва є відбір контрольних проб насіння. Зокрема, ст. 26 Закону України «Про насіння і садивний матеріал» передбачено, що посадові особи, які здійснюють державний нагляд


(контроль) у сфері насінництва та розсадництва, у межах своїх повноважень при здійсненні заходів державного контролю мають право відкривати будь-яку упаковку (контейнер) з насінням чи садивним матеріалом для відбору контрольних проб.
Порядок проведення відбору зразків регулюється ст. 13-16 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 року №1280 «Про затвердження Порядку відбору зразків продукції для визначення її якісних показників та форми акта відбору зразків продукції». 
Крім того, протоколом № 1 від 11 березня 2020 року, Науково-методичною радою Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів розглянуто та схвалено «Методичні рекомендації з відбору контрольних проб насіння, проведення експертизи (випробувань) і прийняття висновку щодо відповідності якості партій насіння вимогам законодавства в сфері насінництва та розсадництва у разі здійснення державного нагляду (контролю)» (далі – Методичні рекомендації).

Методичні рекомендації визначають єдиний порядок відбирання контрольних проб насіння під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) в сфері насінництва та розсадництва, формування проб, направлення для лабораторних досліджень (випробувань), а також методів аналізування.

Відбір зразків (контрольних проб) насіння здійснюється на підставі письмового вмотивованого Рішення керівника або заступника територіального органу Держпродспоживслужби посадовою особою органу державного нагляду (контролю) – державним інспектором у сфері насінництва та розсадництва у присутності керівника суб’єкта господарювання (або уповноваженої ним особи).

Відбір зразків проводять від партій насіння, на які за результатами аналізу органу з оцінки відповідності видано «Сертифікат, що засвідчує посівні якості насіння». В окремих випадках, за рішенням територіально органу, контрольні проби можуть відбиратись від партій насіння, на які видано «Протокол випробування».

Відбір контрольних проб здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб’єкта господарювання, а також у закладах роздрібної торгівлі насіння.

Кількість партій насіння, що піддаються контрольній перевірці, в кожного суб’єкта господарювання може бути різною (від однієї партії до повної перевірки всього наявного насіння) і визначається територіальним органом Держпродспоживслужби.

Проби відбираються у відповідності до ДСТУ 4138-2002 «Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості» з урахуванням наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 04 жовтня 2018 року № 476 «Про затвердження методичних вимог у сфері насінництва щодо збереження сортових та посівних якостей насіння зернових культур», інших нормативно-правових актів України.

За результатами відбору проб складається Акт відбору у трьох примірниках, один з яких видається власнику насіння, другий передається разом з опломбованими (опечатаними) зразками насіння до уповноваженої лабораторії, третій залишається у інспектора. 

Відібрані та оформлені контрольні проби насіння передаються до уповноваженої лабораторії протягом 1-2 діб. Результати лабораторних досліджень (випробувань), проведені уповноваженою акредитованою лабораторією, оформляються Протоколом випробування.

Після отримання Протоколу випробування інспектор проводить порівняння результату аналізу контрольних проб з результатом аналізування проб, зазначеним у попередніх документах про якість насіння, виданих органом з оцінки відповідності та робить відповідний висновок за результатами контрольного аналізу.

Результати лабораторного дослідження (випробування) надсилаються рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв’язку або вручаються особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі власника насіння, не пізніше двох робочих днів з дня їх отримання від уповноваженої лабораторії.

Матеріал не встановлює норм права і носить лише інформаційний характер.

За інформацією ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області


ЗАКОНОДАВЧЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ГМО В НАСІННИЦТВІ ТА РОЗСАДНИЦТВІ

 

Законодавче регулювання використання  ГМО в насінництві та розсадництві

         Сьогодні є надзвичайно актуальним питання контролю за наявністю ГМО в садивному та насіннєвому матеріалі, оскільки в подальшому саме ця вирощена сировина є основою для  виробництва готової продукції. Все більше сільськогосподарських культур вирощується з генетично модифікованим ДНК. Найчастіше це такі культури  як соя, ріпак, кукурудза. 

        Згідно із Законом України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів», який був прийнятий  31 травня 2007 році (№1103-V), що регулює відносини між органами виконавчої влади, виробниками, продавцями (постачальниками), розробниками, дослідниками, науковцями та споживачами генетично модифікованих організмів та продукції, виробленої за технологіями, що передбачають їх розробку, створення, випробування, дослідження, транспортування, імпорт, експорт, розміщення на ринку, вивільнення у навколишнє середовище та використання в Україні із забезпеченням біологічної і генетичної безпеки, використання генетично модифікованих рослин у «відкритій системі», тобто при контакті із навколишнім середовищем,   можливе лише після державної реєстрації ; на сьогодні інформація про реєстрацію генетично модифікованих організмів сортів сільськогосподарських рослин у відкритій системі на сайті профільного міністерства відсутня. Тому, використання сортів сільськогосподарських культур, створених на основі генетично модифікованих організмів в відкритих системах є незаконним .

            При придбанні насіння потрібно слідкувати, аби воно  не було транс генним і не підпадало під дію даного закону. Слід відмітити, що принциповою позицією більшості вітчизняних суб’єктів господарювання є мати справу лише з насінням, що не містить генетично модифікованих організмів.                 

           Науково-методична рада  Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, спільно з Інститутом захисту рослин  НААН  України, розглянула та схвалила «Методичні рекомендації щодо відбору проб насіння, зерна, та рослин для визначення наявності генетично модифікованих організмів під час здійснення заходів нагляду (контролю) в сферах зерно ведення, рослинництва, насінництва і розсадництва, охорони прав на сорти рослин та ГМО у відкритих системах» (протокол № 3 від 04.10.2019 року), відповідно до ДСТУ 4138-2002 «Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості насіння». Ці методичні рекомендації поширюються на призначене для сівби насіння, зерно, рослини сільськогосподарських культур та встановлюють вимоги до здійснення відбору проб насіння, зерна та рослин для проведення оцінки наявності генетично модифікованих організмів та забезпечення достовірного результату проведення оцінки наявності генетично модифікованих організмів у насінні, зерні, рослинах.

           Правильно здійснений відбір проби та її підготовка до аналізу є обов´язковою умовою для отримання достовірних результатів якісної та кількісної оцінки вмісту ГМО в насінні, зерні, рослинах. Відбір зразків насіння, зерна здійснюється на підставі письмового вмотивованого рішення керівника органу державного нагляду (контролю) згідно із Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». 

         Відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 15.02.2016 р. за № 45 «Про затвердження положень про територіальні органи Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів» на Головне управління Держпродспоживслужби в Вінницькій області у сфері насінництва та розсадництва покладено завдання здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських культур при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритих системах на підприємствах, в установах і організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

         Планові заходи державного нагляду (контролю) у сфері ГМО у відкритих системах  на 2020 рік передбачені (зараз тимчасово призупинені  у зв’язку зі змінами у законодавстві України п. п. 4 п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення корона вірусної хвороби (COVID-19)», документ №533-1Х від 17.03.2020 );  позапланові заходи проводяться на виконання припису та у випадках звернень фізичних чи юридичних осіб  .

Для виконання функцій державного нагляду (контролю)  за дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритих системах на підприємствах, в установах і організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форм власності, необхідно доопрацювати нормативно-правові акти, спрямовані на забезпечення їх ефективного здійснення, чим відповідні структури зараз і займаються.

title Filter     Показати # 
# Заголовок Статті
 

Весь контент доступний за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International, якщо не зазначено інше